Терміни

2,4 ГГц діапазон — частотний спектр, призначений системам бездротових мереж організацією "IC".

Точка доступу — пристрій, який з'єднує термінали безпроводової мережі з мережею, ретранслюючи сигнали між пристроями безпроводового зв'язку та виступає в ролі мосту між проводовими та безпроводовими мережами.

Режим без точок доступу — режим, що забезпечує безпосередній обмін даними між терміналами безпроводової мережі без використання точки доступу безпроводової мережі.

AES — вдосконалений стандарт шифрування (Advanced Encryption Standard), стандарт шифрування для WPA, що прийшов на зміну WEP. AES забезпечує краще шифрування, ніж TKIP.

Налаштування — підготований набір умов для забезпечення належної роботи пристрою. Налаштувати мережевий інтерфейс означає підготувати його до роботи з протоколами, наявними у мережі.

DHCP — протокол динамічного налаштування вузла (Dynamic Host Configuration Protocol). Це протокол, що призначає пристроям у мережі динамічні IP-адреси.

EAP — розтяжний протокол автентифікації (Extensible Authentication Protocol), протокол автентифікації, що використовується у стандарті IEEE 802.1x.

EtherTalk — протокол зв'язку AppleTalk, що керує передачами Ethernet.

ftp — протокол прикладних програм TCP/IP, призначений для передачі файлів.

IEEE 802.1x — стандарт IEEE, що забезпечує автентифікацію у дротових/бездротових мережах. IEEE 802.11b та IEEE 802.11g — стандарти для 2,4 ГГц діапазону бездротових мереж.

Режим інфраструктури — режим мережі Wi-Fi. Він забезпечує надсилання завдань друку з комп'ютерів як у дротовій, так і в бездротовій мережі, на пристрій через точку доступу.

lpd — протокол прикладних програм TCP/IP для віддаленого друку.

IPv4 — інтернет-протокол версії 4. Наразі це найпоширеніший формат інтернет-протоколу (IP). Адреси записуються у вигляді 32-розрядних рядків з чотирьох чисел, відокремлених десятковими точками. Діапазон чисел від 0 до 255.

IPv6 — інтернет-протокол версії 6. Розроблений як протидія зменшенню доступних адрес у IPv4. Цей протокол збільшує кількість комп'ютерів, з якими можна працювати, а також посилює функції безпеки тощо. Адреси записуються у вигляді 128-розрядних рядків, завдяки чому кількість IP-адрес майже безкінечна.

Open system authentication (Аутентифікація відкритої системи) — протокол автентифікації точки доступу в бездротовій мережі, з яким бездротовий вузол надсилає запит автентифікації бездротовій точці доступу, яка приймає з'єднання, фактично не автентифікуючи його.

Кодова фраза — основний ключ, що використовується для створення ключів шифрування, які використовуються WPA-PSK (TKIP/AES). Ключ кодової фрази називається також спільним ключем.

Pre-Shared key (Спільний ключ) — основний ключ, що використовується для створення ключів шифрування, які використовуються WPA-PSK (TKIP/AES). Спільний ключ називається також кодовою фразою.

Черга друку — місце, в якому зберігаються завдання друку у вигляді файлу, поки мережевий інтерфейс не надішле завдання визначеному пристрою.

Протокол — набір правил, який керує способом обміну даних та інформації у мережі. Комп'ютери та програмне забезпечення не можуть обмінюватися даними між собою, використовуючи різні протоколи.

Роумінг — здатність переміщувати бездротову станцію з однієї точки доступу на іншу без втрати з'єднання чи переривання надання послуги.

Тип безпеки — дозволяє обрання типу безпеки в режимі інфраструктури, відповідно до середовища користувача.

SSID (чи ESSID) — ідентифікатор комплекту послуг (Service Set Identifier) (чи розширений ідентифікатор комплекту послуг (Extended Service Set Identifier)), унікальний ідентифікатор для визначення бездротової мережі. Усі пристрої та точки доступу, під'єднані до певної бездротової мережі, повинні використовувати однаковий SSID. ESSID використовується у мережі, яка містить багато точок доступу.

TCP/IP — керуючий протокол передачі/інтернет протокол (Transmission Control Protocol/Internet Protocol), рівень протоколів, який забезпечує зв'язки між вузлами мережі.

TKIP — шифрування з використанням тимчасових ключів (Temporal Key Integrity Protocol), стандарт шифрування для WPA, що прийшов на зміну WEP. Його особливість полягає у тому, що спільний ключ змінюється через визначений період.

WEP — вбудований еквівалент секретності (Wired Equivalent Privacy), протокол безпеки, призначений для бездротових мереж, визначений у стандарті IEEE 802.11b/g. WEP надає безпеку, шифруючи дані поверх радіохвиль.

Ключ WEP — алгоритм спільного ключа, призначений для шифрування даних. Пакети, що передаються, зашифровані за допомогою спільного ключа, який називається ключем WEP. Дешифрування шифрованих пакетів одержувачем вимагає наявності того ж ключа, який використовувався під час передачі.

Wi-Fi — це товарна марка пристроїв для роботи в бездротових мережах з використанням серії стандартів IEEE 802.11, яка вказує на те, що пристрої сертифіковано організацією Wi-Fi Alliance як такі, що можуть підключатися до інших сертифікованих пристроїв по бездротовій мережі.

Wi-Fi Direct — це стандарт бездротових мереж, сформульований організацією Wi-Fi Alliance. Бездротовий пристрій підключається до інших безпосередньо, без використання точки доступу, оскільки має функцію ТД.

WLAN — бездротова локальна мережа (Wireless Local Area Network).

WPA-PSK (TKIP/AES) — протокол шифрування Wi-Fi із потужнішим алгоритмом шифрування, ніж WEP. Пристрої та точки доступу повинні використовувати спільний ключ (Pre-Shared key). Протокол, що використовує AES, називається WPA2-PSK та забезпечує краще шифрування, ніж TKIP.